Рубрики
МЕНЮ
Сергій Кречмаровський
Роками марсоходи NASA працювали на значній відстані один від одного. Spirit, Opportunity, Curiosity і Perseverance досліджували окремі кратери, сухі каньйони та збирали зразки ґрунту. Кожен ровер бачив лише свою локальну ділянку, через що картина водного минулого Марса складалася поступово. Щоб звести всі факти до купи, дослідники провели повторний аналіз архівних результатів, спробувавши відтворити кліматичні зміни Марса в динаміці.

Долини Марінера на Марсі. Фото: Wikimedia Commons / NASA / USGS (Public Domain)

Історії води на Марсі. Ілюстрація: Michael Carroll / NASA Ames / Public Domain
Оновлена інтерпретація зібраних відомостей підтверджує: у далекому минулому Марс був значно теплішим і вологішим. Протягом тривалих періодів тут протікали річки, збиралися озера та утворювалися річкові дельти. Гіпотеза про існування великого північного океану досі викликає суперечки в наукових колах, однак поклади глини та округла галька слугують переконливими свідченнями тривалої наявності рідкої води.
З часом планета пережила масштабні кліматичні зміни. Після втрати глобального магнітного поля сонячний вітер почав поступово руйнувати марсіанську атмосферу. Без щільної оболонки Марс втрачав тепло й вологу: відкриті водойми випаровувалися та вимерзали, поступаючись місцем підземним льодовикам і сухій пустелі.
Повторний аналіз наявних відомостей суттєво доповнює розуміння марсіанської еволюції. Цей аналіз підкаже астробіологам, які саме зони варто вивчати в пошуках можливих давніх біосигнатур, а також може допомогти уточнити райони пошуку підземного льоду для майбутніх експедицій.
Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" розповідав, що NASA довірило безпеку Crew-13 пікапу з 11 відкликаннями замість броньовика.