Кібератаки в Україні: чи може змінити ситуацію на краще діджіталізація країни

Український уряд активно взявся за діджіталізацію України. Тим часом зафіксовано зростання кількості кіберінцидентів з середини листопада 2020 року — в період з 7 вересня по 6 грудня 2020 року в країні сталося понад 22 мільйонів випадків, повідомляє Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Чи готові ми до кібератаки або можливо варто пригальмувати цифровізацію — "Коментарі" розбиралися разом з експертами.

Фото: Д. Романюк/Comments.ua

Наскільки важлива безпека

Співзасновник ГО "Український Кіберальянс" Андрій Баранович (Шон Таунсенд) не цілком згоден з методологією підрахунку, яку використовує РНБО. Але згоден з тим, що кількість інцидентів, пов'язаних з інформаційною безпекою, велика.

"Війну ніхто не відміняв, — підкреслює експерт. — Що стосується "цифровізації", то це процес багато в чому неминучий. Але Міністерство цифрової трансформації займається ним хаотично, без чітких цілей, не враховуючи численні ризики. Ця діяльність є прозорою та, як мені здається, принесе більше шкоди, ніж користі".

Андрій Баранович вважає, що не потрібно зупинятися. Але підкреслює, що у будь-якого проекту в області цифровізації повинні бути чіткі цілі, повинно бути публічне обговорення.

"Чи варто цим займатися саме зараз? — задається питанням експерт. — І, звичайно, потрібно дотримуватися принципу "безпека важливіша швидкості". А ні, як одного разу сказав віце-прем'єр Федоров (Михайло Федоров — віце-прем'єр-міністр — міністр цифровий трансформації України з 29 серпня 2019 року — ред.) "Роль безпеки сильно перебільшена".

Кількість злочинів в Мережі буде рости

Зрозуміло, що чим більше людей будуть користуватися тією чи іншою сферою, тим більше буде там злочинності. Тому розвиток цифрових технологій неминуче призводить до зростання загроз, що виникають в цьому сегменті, відзначає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

"Це не говорить про те, що ми повинні зупиняти прогрес. Лише про те, що будь-які нові речі завжди містять в собі загрози. Як атомна енергія, порох або доступ до інформації — це по-перше, — підкреслює експерт. — По-друге, коронавірус і карантин привели до того, що люди стали більше часу проводити в інтернеті. Це стосується не тільки простих громадян, а й чиновників. Відповідно — в цифрову реальність в цьому році ще більшою мірою кинулася як кримінальна злочинність, так і державний шпигунство ".

Причому проблеми, за словами Богдана Петренко, охоплюють всі сфери людського життя — від Кібербулінгу до доступу до матеріалів, які містять державну таємницю.

"І прогноз невтішний: кількість злочинів в Мережі буде тільки зростати, — попереджає експерт. — Водночас, акцент на погрози на кінці року часто має на меті не стільки поінформувати суспільство, скільки вибити кошти на наступний рік на фінансування тих чи інших напрямків. І поки не буде прийнятий державний бюджет в цілому, можна очікувати появи в ЗМІ та інших загроз. Так що, питання не в тому, виділяти кошти чи ні. А в тому, щоб знайти компроміс між двома вимогами: щоб цифрова реальність була якомога більш захищена — і щоб державні кошти суворо контролювалися, щоб уникнути елементарного дерибану бюджету".

Нагадаємо, Microsoft повідомила про кібератаки на розробників вакцин.