Наталія Мочу: «Значимість телекомунікацій для людей в умовах пандемії коронавірусу важко переоцінити»

Світовий ринок телекомунікацій в останні роки активно розвивається. Значний поштовх інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ) дала пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, коли багато людей опинилися в ізоляції, а Інтернет і мобільний зв'язок стали єдиним способом підтримувати зв'язок з рідними та працювати. Про роль галузі та тренди в Україні й світі в інтерв'ю для порталу "Коментарі" розповіла директор Регіонального відділення Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) Наталія Мочу.

Наталія Мочу

- Наталю, яким був 2020 рік для галузі телекомунікацій у світі, про які тенденції можна говорити?

- Значимість телекомунікацій для людей в умовах пандемії коронавірусу важко переоцінити. Коли особисте спілкування обмежене, тільки зв'язок дозволяє нам підтримувати контакти з рідними та працювати. Тому попит на інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у всіх сферах життя зріс. В Україні, наскільки я знаю, з трійки лідерів мобільного зв'язку одна компанія з року в рік працювала в збиток, а у 2020 році вперше отримала прибуток.

Якщо говорити про тенденції, то спостерігаємо насичення ринку 4G. За останні п'ять років кількість користувачів цього стандарту зросла майже вдвічі. Але з 2017 року швидкість поширення стандарту сповільнилася. У 2020 році кількість населення, що має можливість під'єднатися до LTE, зросла в порівнянні з 2019 роком — всього на 1,3%. В цілому доступ до високошвидкісних мобільних мереж є у 93% населення планети. Більш детально з цифрами можна ознайомитися в недавньому звіті МСЕ "Вимірювання цифрового розвитку: факти і цифри, 2020 рік".

Зазначу також, що в усьому світі майже 70 відсотків молодих людей у віці від 15 до 24 років користуються Інтернетом. З урахуванням цього факту, а також зростаючої частки молодого населення в країнах, що розвиваються, можна говорити про дуже оптимістичні очікування щодо використання ІКТ як головного акселератора соціально-економічного розвитку і реалізації всіх сімнадцяти Цілей сталого розвитку.

Водночас невтішним висновком минулого року є збереження тривожної тенденції на збільшення цифрового розриву між розвиненими  країнами та тими, що розвиваються, а також між містами та сільськими районами. Ця проблема відчувається особливо гостро в умовах кризи на тлі пандемії COVID-19 і повсюдного переходу на віддалену роботу і навчання.

Проблема встановлення з'єднань в сільських районах актуальна для найменш розвинених країн (НРС), де 17 відсотків сільського населення не мають доступу до рухомого зв'язку, а 19 відсотків сільського населення охоплені лише мережами 2G.

Крім того, згідно з даними за 2019 рік, на глобальному рівні в міських районах доступ до Інтернету мають близько 72 відсотків домогосподарств, тобто майже у два рази більше, ніж в сільських районах (38 відсотків).

- Поговорімо про Україну. Яка ситуація у нас?

- У статистичній класифікації МСЕ Україна належить до регіону Європи. Але для порівняння цікаво подивитися і на країни СНД, що мали з нею однакові стартові позиції. Тому я зроблю огляд основних трендів по цих двох груп.

За більшістю показників розвитку інфраструктури ІКТ Європа займає перше місце серед всіх регіонів МСЕ, тоді як СНД ділить 2-3 місце з регіоном Америки. Як для Європи, так і для СНД характерні хороший рівень покриття мережами 4G, високе проникнення фіксованого широкосмугового доступу, мінімальний гендерний розрив і активне використання послуг ІКТ. В той самий час регіону СНД та Україні є куди розвиватися в плані скорочення цифрового розриву між містами та сільською місцевістю.

Покриття мобільним ШПД (зі звіту МСЕ "Вимірювання цифрового розвитку: факти та цифри, 2020 рік"):

У розвитку мобільних технологій Україні в 2020 році вдалося домогтися значного прогресу, що підтверджується звітом GSMA "Мобільна економіка. Росія та СНД 2020".

Для України характерний високий рівень проникнення індивідуальних абонентів (88%), при цьому ринок країни є другим за величиною з розглянутих у звіті. За прогнозом GSMA, число користувачів мобільного інтернету в Україні збільшиться до 34 мільйонів (за даними Державної служби статистики України, на 1 січня 2019 року цю цифру становила 20 млн користувачів).

Експерти виділяють наступні ключові фактори успіху України:

- Активна робота уряду в напрямку цифрової трансформації державного управління (екосистема Diia);

- Успіх пілотних проектів, спрямованих на впровадження нових технологій (наприклад, інтелектуальний облік NB-IoT для систем водопостачання);

- Інвестиції операторів в розвиток контенту (наприклад, мобільні відеосервіси);

- Видача технологічно нейтральних ліцензій в діапазоні 900 МГц;

- Конструктивний діалог за принципами політики та регулювання в галузі між урядом, операторам та іншими зацікавленими сторонами.

- Україна відставала від усього світу під час запуску мереж 3G і 4G. Зараз триває дискусія щодо термінів впровадження 5G. На ваш погляд, чи варто нам поспішати в цьому питанні?

- Ефективний розвиток 5G можливий тільки через діалог і співпрацю між урядом, операторами, місцевими органами влади, промисловістю та багатьма іншими зацікавленими сторонами. 5G досить часто називають "мережею мереж", тому тут мова йде не тільки про інвестиції мобільних операторів, а й про своєчасне вирішення питань частотної координації, розгортання приватних мереж в інтересах великого бізнесу, тощо.

Одним з ключових завдань є оптимізація використання радіочастотного спектру — високу важливість матиме побудова діалогу на національному рівні, розробка дорожніх карт конверсії спектру. Також необхідно своєчасно вирішити задачу прикордонної координації.

Невіддільними також є питання інфраструктурного розвитку, такі як спрощення процедур розгортання малих сот, оптимізація планування і будівництва транспортних каналів, оптимізація правил спільного розгортання і використання інфраструктури.

Розв'язання економічних питань, що стосуються, наприклад, оптимізації податкового та регуляторного режиму, плати за використання спектру, також сприятимуть створенню більш стійкої моделі для розвитку 5G. Серед інших завдань можу наголосити на необхідності боротьби з поширенням неправдивої інформації про мобільні мережі 5G, оптимізацію норм на випромінювання електромагнітних полів.

Ми запрошуємо всіх зацікавлених брати участь в наших регіональних заходах. Зокрема, на початку червня в Мінську пройде тренінг з питань впровадження 5G, на якому будуть розглядатися як технічні, так і регуляторні та економічні питання. Більш детальну інформацію можна знайти на нашому сайті.

- Багато людей говорять про безпеку телекомунікаційних мереж, в тому числі 5G. Що робить в цьому напрямку МСЕ?

- Для 2020 року було характерне зростання кількості та витонченості кібератак на інформаційну інфраструктуру. МСЕ послідовно працює над створенням потенціалу на національному, регіональному та міжнародному рівнях для захисту критичної інформаційної інфраструктури та цільових груп населення через:

- створення й удосконалення національних центрів реагування на кіберінциденти;

- порівняльний аналіз зрілості Держав-членів (щорічно публікується Глобальний індекс кібербезпеки GCI). Відповідно до третьої редакції GCI від 2018 року, Україна посідала 54 місце з 175 представлених у звіті країн, трохи поліпшивши свої позиції (за підсумками 2017 року країна займала 59 рядок). Четверта редакція GCI буде опублікована у квітні 2021 року. Сподіваюся, що Україна зможе поліпшити свої позиції в рейтингу, враховуючи увагу держави до цієї проблеми;

- регіональні та національні навчання з кібербезпеки;

- сприяння в розробці національних стратегій кібербезпеки;

- цільові тренінги.