logo_ukra

BTC/USD

62838.46

ETH/USD

2450.84

LTC/USD

272.46

USD/UAH

28.05

EUR/UAH

33.56

RUB/UAH

0.39

lang

Мова

UA RU
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті IT технології Цифрова Україна: «розумні міста», програма «Дія» та як «забанили» Huawei
commentss Cтатті Всі новини

Цифрова Україна: «розумні міста», програма «Дія» та як «забанили» Huawei

Цифрова трансформація (діджіталізація) України - мета, яку зараз дуже модно розкручувати устами політиків, але непросто втілити в реальність

6 квітня 2021, 21:00

З одного боку, технологічний розвиток в цілому і діджіталізація зокрема необхідні будь-якій державі, яка хоче йти в ногу з часом і передовими країнами світу. Ми входимо в нову епоху, яка передбачає наскрізну цифровізацію буквально усього, особливо це стосується бізнесу. З іншого боку — не потрібно бути великим фахівцем в економіці і підприємницькій діяльності, щоб розуміти: цифрове обладнання не дається Україні безкоштовно, і щоб забезпечити інтернетом та електронною документацією понад 90% населення країни, як обіцяють представники влади, потрібна чимала сума.

Цифрова Україна: «розумні міста», програма «Дія» та як «забанили» Huawei

Цифрова Україна. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Коментарі" розбиралися, що обіцяли українцям в напрямку цифрової трансформації країни, та які із декларованих програм вдалося реалізувати.

"Розумне місто" без Huawei

Окремим пунктом варто згадати програму smart cities ("розумне місто") — взаємодія влади і городян на основі сучасних технологій. Тут важливі як напрямок, заданий центральною владою, так і робота місцевих рад. Адже не секрет, що українські міста у своєму технологічному розвитку значно відрізняються одне від одного. Багато місцевих рад укладають договори з фірмами безпосередньо, не чекаючи схвалення президента, уряду чи парламенту. І якщо в Києві, Дніпрі, Львові, Харкові концепцію розвитку "розумного міста" взяли ще в період 2016-2019 рр., то у більшості інших населених пунктів з цим великі проблеми.

У деяких містах з'явилися безкоштовні вай-фай зони, станції підзарядки авто, електронні закупівлі, лавки з USB-портами, спеціальна служба мера, система єдиного електронного квитка тощо. Інші ж до нині живуть немов у "кам'яному столітті".

Окремим рядком варто згадати той факт, що до реалізації програм "розумного міста" в Україні була підключена китайська компанія Huawei.

Ще за минулої влади багато українців висловлювали стурбованість: дана фірма-гігант тісно співпрацює з Росією, Білоруссю й азіатськими країнами з авторитарним типом управління. Та й у самому Китаї, де керівництво ніяк демократичним не назвеш, Huawei працює вельми активно. Тобто нові технології, на думку багатьох громадян, впроваджуються владою не тільки для зручності, але й для тотального контролю. Крім того, помилки при впровадженні діджіталізаціі, в тому числі й "розумного міста", можуть привести до витоку найважливіших даних в руки шахраїв.

Однак китайське обладнання, як відомо, коштує порівняно недорого. Це одна з головних причин, чому українська влада намагалася укладати договори саме з Huawei. І якщо до 2020 року згадана компанія активно працювала в нашій країні, вкладаючи гроші в технології "розумного міста", то потім з'явилися проблеми, пов'язані з відносинами Вашингтон-Пекін.

Так, у кінці минулого року МЗС України почало демонтаж всього обладнання Huawei, встановленого на адміністративних будівлях. Незабаром прикладу дипвідомства послідували й інші урядові установи.

Офіційні джерела повідомили, що між США та Україною була досягнута домовленість, у результаті якої Київ відмовився співпрацювати з Huawei у проекті створення "розумного міста", а китайська техніка буде замінена на продукцію американської Cisco.

Основне звинувачення, висунуте американською стороною на адресу Huawei — шпигунство. Офіційний Київ хоча і не звинувачував китайську компанію відкрито, але своїми діями підтримав владу США.

Чим закінчиться ця міні-реформа "слуг народу", покаже час. З одного боку, американська техніка за якістю значно краша китайської. З іншого — вона дорожча, і, як говорив бухгалтер з відомого фільму, хотілося б знати, "у що це все виллється, і хто буде платити".

Україна давно намагалися "увімкнути"

Варто зазначити, що окремі спроби "оцифрувати" Україна робилися ще за старої влади, до того ж, різних кольорів та ідеологічних переконань. Говорили про це президенти Леонід Кравчук та Леонід Кучма, не забував про діджіталізацію Віктор Ющенко, а Віктор Янукович у Давосі, заманюючи іноземних інвесторів, взагалі закликав їх "увімкнути Україну", причому вимовив це так, що в чергове став героєм мемів та демотиваторів.

Багато було обіцянок вивести Україну на новий рівень в цьому питанні і за Петра Порошенка. Але конкретно підняти "на прапор" це питання зважилися тільки "слуги народу". І саме за президентства Володимира Зеленського була створена спеціальна структура — Міністерство цифрової трансформації України.

"Дія": улюблене дітище чи блудна дочка

Однією з головних ідей Зеленського і його команди став державний проект "Дія" — "Держава і Я" як частина програми "Держава у смартфоні". 6 лютого 2020 року цей додаток для смартфонів запустили в тестовому режимі, а вже в квітні того ж року для громадян України стали доступними електронні паспорт і закордонний паспорт. Крім того, в рамках "Держави в смартфоні" був введений електронний підпис, який видавався строком на два роки.

Трохи пізніше "Дія" з'явилася у вільному доступі в AppStore і GooglePlay, також поступово розширився перелік документів, які надавав цей сервіс.

Керуючий партнер платіжної платформи для бізнесу Fondy Валерія Вагоровська звертає увагу на переваги застосування додатку "Дія". На її думку, Міністерство інфраструктури виконало величезну роботу в розвитку цього напрямку. Крім онлайн-доступу до держпослуг, Вагоровська виділяє розділи "Дія.Ціфрова освіта", "е-Малятко", "Дія.Бізнес" ("Життєвий цикл підприємця", каталог бізнес-ідей, консалт-хаби, тощо).

Крім того, експерт звертає увагу на важливість критики з боку користувачів, адже вона допомагає швидше довести додаток до досконалості та прискорити процеси, на які інші країни витрачали по кілька років.

"Приємний факт: в доповіді ООН за 2020 рік Україна знаходиться в групі країн з високим рівнем EGDI (E-Government Development Index). Цей індекс враховує якість онлайн-послуг, рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури та обсяг людського капіталу. У своїй найпершій доповіді у 2001 року експерти ООН визначали електронний уряд як "використання інтернету та всесвітньої мережі для доставки державної інформації та сервісів громадянам". У той же час з 190 країн — членів ООН можливість електронної взаємодії жителів з держорганами було у 17 країнах", — підкреслює експерт.

Запуск проекту не обійшовся без проблем, причому від суто технічних до економічних. Виникали питання, яке відношення до державної програми має приватний банк, логотип якого спливав при завантаженні програми. Також не стикувалися слова представників влади, які спочатку пообіцяли не витрачати бюджетних грошей на "Дію" та інші подібні проекти, а після — відзвітували про те, що на все це "задоволення" вже використані мільйони доларів.

Крім того, скептики критикували таку послугу як електронний закордонний паспорт. На їхню думку, на даний момент немає ніякого сенсу в такій послузі від "Дія", якщо при в'їзді в інші країни все одно потрібен паперовий документ, а цифровий не визнається.

До слова, програма "Дія" передбачає переведення державних послуг в онлайн. І один з девізів команди Зеленського звучить приблизно так: "Немає послуги в онлайні — немає її в офлайні". Однак потрібно врахувати той факт, що перед тим, як переводити все в новий формат, необхідно цей самий онлайн забезпечити всьому населенню. А це не так просто, особливо в реаліях економічних проблем, анексії Криму, де, не забуваємо, теж живе населення України; а також бойових дій на Донбасі, де всього один снаряд в лічені частки секунди може привести всю "діджіталізацію" на купу металобрухту.

"Третя країна в Європі"

Втім, "Зе-команда" продемонструвала наполегливість у досягненні своєї мети. І це незважаючи на те, що під час свого правління "слуги народу" вже недорахувалися кількох своїх членів, включно з тими, хто спочатку настільки впевнено просував новаторські програми.

У квітні 2020 року Кабінет міністрів України офіційно визнав електронні закордонні паспорти або ID-карти, завантажені в додаток "Дія", такими ж повноцінними документами, як і паперові та пластикові паспорти.

За словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, паспорт у смартфоні дозволить не носити з собою ID-карти та виписки з неї.

А за інформацією президента України, Україна стала "третьою країною в Європі, де є щось подібне".

У жовтні 2020 року була представлена оновлена версія програми — "Дія 2.0". Крім ID-карти і закордонного біометричного паспорту, стали доступні водійське посвідчення, податковий номер, свідоцтво про народження, довідка переселенця і ряд інших документів.

16 лютого 2021 року Верховна Рада України підтримала зміни до Закону України "Про дорожній рух". Завдяки поправкам до Закону, тепер водій може показати поліцейським для посвідчення особи і права на водіння свої електронні посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і договір обов'язкового страхування.

До цього юридична сила згаданих документів визначалася спеціальною постановою Кабінету міністрів України.

"Не Дій.Вдома", або Заєць на обід не прийде

Якщо більшість програм, запущених в рамках проекту "держава в смартфоні", незважаючи на різні проблеми, були визнані в цілому вдалими, то додаток "Дій.Вдома" став справжнім прокляттям "Зе-команди". Запроваджений спочатку з метою боротьби з поширенням коронавірусу, він, скоріше, як раз дав зворотний результат і став причиною для збурень великої кількості громадян. Мало того, що технічно недопрацьований додаток "Дій.Вдома" постійно працював зі збоями, так ще і влада зовсім недалекоглядно розпорядився про примусову його установку, не подбавши про "тактику відступу" і альтернативні способи вирішення проблеми.

У результаті — величезні черги в аеропортах, пунктах пропуску, особливо страждали ті, хто перетинав лінію розмежування на Донбасі. Люди похилого віку, які, як відомо, в більшості своїй, "не дружать" з сучасною технікою, просто не справлялися з новими вимогами. На КПП, бачачи, що у них в телефонах не встановлена програма, їх часто відправляли в кінець черги, також вони ставали жертвами аферистів, які здирали з них по 100-300 грн тільки за установку програми і консультації щодо її використання. Сервери "лягали", програма гальмувала, створювалися величезні затори на пунктах пропуску, і замість профілактики коронавірусу громадяни отримували додаткові шанси заразитися через що утворилися стовпотворіння.

Також цікаві події відбувалися і після приїзду в Україну як з-за кордону, так і з непідконтрольних територій. Встановлений примусово додаток "Дій.Вдома" перевіряв геолокацію користувача і просив зробити Селфі. Якщо людина не встигла відправити фото, або геолокація не збіглася, до неї могли приїхати працівники правоохоронних органів. Були випадки, коли справа закінчувалася не тільки неприємними розмовами, а й штрафами. Причому якщо одним громадянам доводилося постійно селфитися то з головою набік, то в іншій позиції, то інші просто видаляли "Дій.Вдома" зі свого пристрою — і їх взагалі ніхто не чіпав.

Вийшло, як у відомому анекдоті про Лева, записуючого звірів, яких збирався з'їсти, і Зайця:

"- А можна не приходити на вечерю? ...
- Можна, можливо. Не прийдеш? Тоді я тебе викреслюю, З-з-заєць".

Прогрес чи регрес

Проблем під час запуску програм в рамках проекту "держава в смартфоні" було чимало. Так, багато користувачів скаржилися на те, що в посвідченні водія не відображається фото, зникає QR-код. Довелося розробникам давати посилання на спеціальний сайт, де можна було усунути неполадки.

Появу важливих документів в електронному форматі, як, наприклад, ID паспорт, доводилося чекати досить довго. Можливість подорожувати внутрішнім залізничним та авіатранспортом, а також отримувати адміністративні, банківські та поштові послуги громадяни України отримали теж не відразу, а через місяці.

Наприклад, використання е-паспортів в українських аеропортах анонсували в квітні 2020 року, але за фактом така послуга стала доступна тільки в липні. "Укрпошта" почала приймати цифрові документи в жовтні, а банки — тільки в грудні минулого року.

До цього документи просто перебували в смартфоні, але використовувати їх не можна було.

Примітно, що багато громадян України і зараз не мають можливості повноцінно використовувати "Дію", і оновлення їм допомогти не можуть. У більшості є паспорти-книжки старого зразка, і можливості перетворити їх в повноцінний цифровий формат поки немає. Щоб документ з'явився у додатку, його потрібно замінити на ID-карту, а для цього без звернення до міграційної служби не обійтися.

На думку Валерії Вагоровської, в Україні потрібно більше інформувати населення про можливості електронних сервісів, їх безпеку і переваги, удосконалити цифрові продукти та послуги й забезпечити доступ 100% населення до широкосмугового інтернету.

З подібними проблемами під час запуску електронних сервісів стикалися й інші країни. Наприклад, у Великій Британії сервіс електронного уряду заробив з 1 квітня 2004 року. Але в 2018 році питання 100% доступу населення до якісної інтернету ще не було вирішене. Для усунення проблеми використовувалися всі можливості. Для того, щоб забезпечити жителям сільської місцевості доступ до якісного мобільного зв'язку, держава, наприклад, уклало угоду з Англіканською церквою про можливість розміщення Wi-Fi — передавачів і на шпилях церковних будівель.

Проте, не дивлячись на викладені проблеми, додаток "Дія" поступово стає повноцінним замінником як звичайного українського паспорта, так і інших документів. Також варто відзначити, що в 2021 році розробникам додатки вдалося усунути значну частину з проблем.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!